В той же час навантаження, близькі до максимальної працездатності (на рівні 80% від можливої), можуть зажадати тривалішого часу відновлення, а отже, і більш зрушеного в часі моменту настання підвищеної працездатності (суперкомпенсації).
З цього виходить, що фізичну роботу (тренування) доцільно проводити через такі проміжки часу, щоб вона доводилася якраз на момент підвищеної працездатності (суперкомпенсації). Іншими словами, необхідно встановити таку тривалість відпочинку під час фізичної роботи Або проміжки часу між роботою, які забезпечували б підвищення працездатності.
Якщо перерви не будуть фізіологічно оптимальними (обгрунтованими) і не забезпечуватимуть відновного відпочинку, то явища стомлення наростатимуть і приведуть до перевтоми, що з неминуче веде до розвитку захворювання. У початковий момент це супроводжується появою ознак функціонального розладу - нервової системи, функцій ендокринної системи і Вегетативними порушеннями.
Таким чином, дотримання оптимального режиму (чергування) періодів фізичної роботи І відпочинку є необхідна умова збереження здоров′я і активного довголіття.


Tags: , , , , , ,

Фізичний стан


Схожі записи